Версія 2. Не менш вірогідна версія причетності до цього процесу СПУ. Раніше PROUA звертав увагу на ініціацію СПУ кампанії проти Секретаря СНБОУ. Нинішня акція може бути продовженням дій Соцпартії по порушенню єдності провладних сил. Слід зазначити, що СПУ, як і БЮТ, не має власного телеканалу. Формування нового медіа-ресурсу до парламентських виборів представляється нереальним, що може подвігнуть СПУ на дискредитацію провладних медіа. Таким чином напередодні парламентських виборів соціалісти вирішили б завдання монополізації електорату центральної України і ряду інших сельхозорієнтірованних областей країни. До того ж прив’язка акцій до конфлікту Тімошенко-порошенко дозволила б соціалістам розбити провладний блок на прихильників прем’єра і її супротивників. Потрібно враховувати і той факт, що соціалісти мають три своїх представників в уряді, а значить несуть солідарну відповідальність за те, що відбувається в країні. Фактично, активізувавши протистояння по лінії «Тимошенко - сили», що конкурують з прем’єром, СПУ мінімізує ризик бути звинуваченою в невдачах Кабміну. Адже при такому бекграунде невдачі КМУ виглядають тільки як результат боротьби інсайдеров, що знімає відповідальність з соціалістів.
Версія 3. Не дивлячись на стрімке падіння рейтингу екс-провладних сил після виборів, більшість телеканалів залишаються під контролем опозиції. Падіння довіри до телеканалів, контрольованих владою, абсолютно очевидно, їм на руку. Проте інформаційна політика «5 каналу» сьогодні відповідає інтересам опозиції, оскільки основний удар на парламентських виборах буде направлений не стільки на фігуру Президента України, скільки на діяльність прем’єр-міністра, а раз так, те освітлення подій «5 каналом» сьогодні йде в унісон з інтересами «регіоналів» і есдеків. Враховуючи це, навряд чи нинішня кампанія проти «5 каналу» ініційована саме опозицією.
Проте у всій цій історії з скандалом навколо «каналу чесних новин» є один цікавий момент. Якщо сили, близькі до прем’єра, і соціалісти продовжуватимуть нагнітати ситуацію навколо провладних ЗМІ, то до початку виборів 2006 року позиції опозиційних ЗМІ можуть опинитися значно сильніше. Так або інакше, на позиції провладних ЗМІ робитимуть деструктивний вплив відразу дві сили: БЮТ і СПУ, і ця боротьба може підірвати позиції провладних медіа зсередини. Як не дивно, у всій цій ситуації найбільший бонус отримують сили, що блокуються з головою БРЕШУ В. Литвином. Адже у разі продовження нинішньої тенденції на парламентських виборах до нього можуть перейти власники 4-5 телеканалів, що кардинально ослабить медіа-позиції пропрезидентських і пропрем’єрських сил.
Статті по темі
Сторінок: 1 2
0 Відгуків на “Війна за телеканали”
Залишити відгук