Медіа-бізнес в Україні животіє

У зв’язку з виборчою кампанією, що проходить, зараз багато уваги приділяється засобам масової інформації: їх ролі в суспільстві взагалі і у виборчій кампанії зокрема, тиску влади на ЗМІ, безправ’ю журналістів, продажності ЗМІ в політиці і свавіллю власників мас-медіа. Разом з тим все ще не вдається виявити цілісного розуміння тієї ситуації, в якій перебувають мас-медіа в Україні.

Мас-медіа в Україні заробляють не на інформації, а на рекламі

Мас-медіа в Україні є особливим бізнесом, рідко і мало пов’язаним із заробленням прибули на аудиторії (читачах, слухачах, глядачах). В кращому разі на аудиторії «відбивають» собівартість медіа-продукту (так відбувається тільки в найкрупніших мас-медіа). Як же влаштований медіа-бізнес?

Першим кроком створення мас-медійного бізнесу є для паперових видань і інтернет-видань - реєстрація, а для електронних мас-медіа (телебачення і радіо) - ліцензування. Останнім часом намагаються ввести ліцензування і на інтернет-видання, але про них ми поговоримо пізніше. Якщо реєстрація є простішим процесом з погляду державного контролю, ніж ліцензування, то це лише тому, що такі видання можна контролювати надалі на рівні інфраструктури або власників цих видань. Ліцензування ж це взагалі прямий і безпосередній інструмент жорсткого контролю з боку держави за самим фактом створення і подальшого функціонування електронних мас-медіа, оскільки ліцензію можна не дати або у будь-який час відібрати.

Давно пора визнати - всі структури, так або інакше що займаються діяльністю по ліцензуванню електронних мас-медіа, це синекури, якими вищі посадовці розплачуються з їх працівниками за різні послуги. Це взяткоберущие і ськандалообразующие структури, які не мають нічого загального з процесом розвитку медіа-ринку в країні. Будь-який з журналістів може назвати з десяток скандалів, які породили структури ліцензування електронних мас-медіа, і навіть найобізнаніші журналісти не зможуть назвати жодного проекту структур ліцензування по розвитку медіа-ринку, який би здобув публічну популярність і міг би бути вважатися ефективним і перспективним для медіа-ринку проектом.

Більшість мас-медіа виросли із старої радянської структури бюджетного фінансування і все ще значно залежать від інфраструктури свого виробництва і розповсюдження (видавництва, поштова доставка, канали зв’язку, частота, регіональні мережі розповсюдження телесигналу, радіотрансляція і т.д.). Ця інфраструктура є контрольованою державою як з погляду безпосереднього доступу мас-медіа до неї, так і на рівні цін на інфраструктурні послуги. Мені не відоме жодне цілісне дослідження структури медіа-бізнесу в Україні, але за оцінками деяких фахівців витрати на оплату інфраструктури складають більше половини витрат на виробництво мас-медійних продуктів в нашій країні.

Статті по темі


0 Відгуків на “Медіа-бізнес в Україні животіє”


  1. Немає коментарів

Залишити відгук