Архів рубрики 'Проекти у медіа-ринку'

FILMUA проводить реструктуризацію

Автор:
Автор
5.10.2008
Рубрика: Проекти у медіа-ринку
. 0 Коментарів

FILMUA проводить реструктуризацію

Вперше на українському медіа-ринку з’явилася група компаній, об’єднуюча під одним брендом основні бізнес-направленія кино- і телеіндустрії.
Національний виробник кино- і телепродукту - компанія Film.UA - оголосила про свою реструктуризацію і створення єдиної, комплексної медіа-групи. Під зонтичним брендом Film.UA Group з березня 2007 року працюватимуть відразу декілька дочірніх компаній:
Film.UA Production - виробнича компанія, що випускає телевізійні фільми і серіали для найбільших каналів України і Росії. Film.UA Production - один з лідерів в області телевиробництва на Україні.
Тільки за 2006 рік компанія випустила спільно з партнерами 12 телевізійних фільмів і приступила до зйомок багатосерійної теленовели, яка планується для показу на телеканалах “1+1″ (Україна) і “П’ятий Канал”(Росія). На сьогоднішній день продакшн-бібліотека компанії налічує сотні годинників. Затребуваність продукції компанії підтверджується тим фактом, що телевізійні права на цей продукт вже продані провідним українським і російським телеканалам, деякі з них вже з успіхом пройшли не телеканалах (”Бомж”, “Жіночі сльози”, “Без особливих прикмет”, “Повернути Веру”). Ряд кінопроектів були реалізовані спільно з російськими виробничими компаніями.
У планах на 2007 рік - створення 25-30 телевізійних фільмів, 20-30 годин телевізійних серіалів, запуск 2-3 проектів в жанрі “теленовели”, і участь в 2 кінопрокатних проектах.
Film.UA Distribution - дістрібьюционная компанія, що займається реалізацією прав на теле- і кінопродукт. Film UA Distribution організована на базі української дістрібьюционной компанії “Інт Вест Дістрібушн”. Бібліотека компанії налічує десятки стрічок вітчизняного і зарубіжного телевізійного і кінопродукту: від мегауспешной української теленовели “Зцілення любов’ю”, мюзиклів “Вечора на хуторі блізь Діканьки”, “Пригоди Верки Сердючки”, колекції фільмів Оксани Байрак до світових хітів -”Малышка на мільйон доларів”, “Мемуари гейші”, “Авіатор” та інші. У першочергових планах компанії зміцнення своїх позицій на ТБ ринках країн СНД і розвиток співпраці з мовцями, орієнтованими на російськомовну аудиторію в країнах далекого зарубіжжя. Компанія також планує активно розвивати такі напрями дістрібьюциі як платне ТБ, DVD, кінопрокат, нові медіа.
Film.UA Studio - повномасштабна кіностудія в межі міста Києва, що має в своєму розпорядженні власні виробничі потужності, декілька павільйонів, і цілу інфраструктуру, необхідну для бездоганного обслуговування процесу кіновиробництва. Будівництво Студії знаходиться на останній стадії і ведеться за найсучаснішими стандартами провідних студій миру. Кіностудія обслуговуватиме як національних виробників, так і зарубіжні компанії. На даний момент вже відкрито два павільйони студії. Перший павільйон (900 м2) почав роботу кілька місяців тому з масштабного багатосерійного проекту в жанрі “теленовела” для телеканалу
“1+1″(Україна) і П’ятого Каналу (Росія). Другий павільйон має площу 200 м2 і висоту стель 5,2 м. Павільйон вже експлуатується, зокрема, для зйомок рекламних роликів. До кінця поточного року планується запустити ще 5-6 павільйонів. Також на території студії існує адміністративна будівля площею 7000 м2, в якому розташувалися офіси багатьох провідних компаній кіноіндустрії.
Група Film.UA зібрала команду добре відомих на українському телевізійному ринку менеджерів. Керівником Film UA Group призначений Віктор Мірській (з 2001 р. по 2005 р. що керував процесом закупівель програмного продукту на телеканалі “Інтер” і що є партнером однієї з найбільших українських адвокатських контор - “Коннов і Созановській”). Напрям дістрібьюциі в Групі довірений розвивати Ігорю Сторчаку (раніше програмний директор “Нового каналу”, що пропрацював на каналі близько 6 років).
Film.UA Group має своїх офіційних представників також за кордоном: у Росії інтереси Групи представляє компанія Film.RU (Москва), а на європейському ринку партнером Групи є компанія WTW Films LTD (Лондон).
Стрімке зростання телевізійного ринку вимагає професійного підходу до бізнес-планірованію і аналізу потенційних можливостей на ринку. Саме тому група компаній Film.UA стала стратегічним партнером медіа-консультаційної компанії “Media Resources Management” (MRM). Будучи єдиною в Україні компанією, що надає консалтингові послуги в області медіа, “MRM” готує цілий ряд інформаційно - аналітичних продуктів, що розповсюджуються серед професіоналів медіа ринку. Крім того, “МРМ” є ексклюзивним представником французької дослідницької компанії MediaMetrie на території України, має контракт на офіційне використання інформації про рейтинги з компнієй GFK, а також є офіційним інформаційним партнером Асоціації Продюсерів України.
Спеціальні завдання, які ставить перед “MRM” група Film.UA включають також розробку бізнес-стратегиі розвитку медіа-групи на теле- і кіноринку України. За словами директора “MRM” Ірини Костюк, сучасна тенденція локалізації телевізійного продукту дозволяє робити найсміливіші прогнози розвитку групи такого рівня, як Film.UA. “На даний момент, Film.UA Group - єдиний в Україні проект, що пропонує “з одних рук” власні потужності і ресурси для кожного з етапів реалізації телепродукту: від замовлення до виробництва і продажу має рацію”.
Маючи в своїй структурі всі ресурси, необхідні для реалізації повного циклу проекту (від його виробництва до продажу на ринку на будь-яких носіях), Film.UA Group планує пропонувати ринку, як комплексні послуги (т.н. “здача проекту під ключ”), так і кожну послугу окремо: здавати павільйони і техніку в оренду, здійснювати виробничий процес, надавати послуги дістрібьюциі продукту і т.д. Мета групи — працювати для всього ринку. Так наприклад, на Film.UA Studio розташувалися офіси не тільки компаній групи, але і інших лідерів ринку, що займаються цим бізнесом (Операторські Технології, Саламандра і т.д.), утворивши тим самим т.з. містечко українського кіно і теле-проїзводства


Купить только у нас мойка schock primus с доставкой по киеву

Нова журналістика ЩО і ЯК

Автор:
Автор
4.10.2008
Рубрика: Проекти у медіа-ринку
. 0 Коментарів

Недавно представники авторитетного британського видання Financial Times заявили: «У нас працює два типи журналістів: мисливці і кухарі. І ті та інші необхідні, але ми віддаємо перевагу мисливцям». Розшифровка тези британських медіа- професіоналів: «мисливці» - це ті, хто виходить на пошуки інформації і здобуває її; відповідно «кухарі» - готують інформацію так, щоб читач міг її «переварити», вони перетворюють складне на просте. А які журналісти потрібні українським ЗМІ? І ширше - які ЗМІ можуть успішно функціонувати на українському медіарінке? Чи можливо тепер в нашій країні розвиток нової журналістики і високотехнологічних ЗМІ? А яким повинне бути професійне утворення медійщиков? Це тільки деякі з багатьох важливих сьогодні питань, які обговорювалися на круглому столі «Цифрові технології і нова якість журналістської освіти як відповідь на виклики і погрози для українського медіарінка».
Круглий стіл ініціювався і проводився компанією Innovation International мedia Consulting за підтримки добродійного фонду «Розвиток України». На дискусію були запрошені керівники і працівники українських ЗМІ, представники сектора журналістської освіти, спеціальний гість - консультант компанії Innovation Хосе Антоніо Ферріс, який виступив з презентацією дослідження «The future of Media, - What’s Next» («Майбутнє медіа - що далі?»). Хоча пан Ферріс говорив не про надхмарне майбутнє, а про сьогоднішні реалії західної журналістики, було зрозуміло, що для України це поки що - далекий проект. Пан Ферріс говорив переважно про грань між старою і новою журналістикою, яка лежить в площині питання ЯК? Тобто йдеться про спосіб і засоби. «Те, ЩО проводиться, залишається завжди незмінним. Журналіст повинен створювати журналістику», - відзначає пан Ферріс. Адже йдеться не тільки про високі технології, а в першу чергу про журналістику як такий, її «начинці», смисловому наповненні. У цьому контексті представник компанії Innovation акцентував увагу на тому, що старої або нової журналістики, по суті, не існує, а є журналістика справжня, яка припускає створення якісного контента (зміст) і правильність його подачі. Він радить завжди враховувати людський чинник і зміст (і вже потім технології), постійно удосконалюватися шляхом тренінгів і навчання, не втрачати «мисливський» інстинкт: «Журналіст винен завжди знаходиться в пошуку. Він повинен знаходити інформацію, а не вона його. Йдеться про дійсно важку роботу».
Одна з найважливіших тез Innovation Хосе Антоніо Ферріса полягала в тому, що медіа - це бізнес, а не добродійність, потрібно проводити конкурентоздатний продукт, який продаватиметься і відповідатиме запитам ринку: «Головне завдання медіа-компаній - заробляти гроші, оскільки без прибутку немає незалежності, без незалежності немає довіри, без довіри немає аудиторії, а без аудиторії немає реклами».
Ще чого деякі з найцікавіших думок учасників круглого столу.
Хосе Антоніо ФЕРРІС, консультант компанії Innovation:
- Я б сказав, що в новій журналістиці є чотири головні ідеї, які і створюють її профіль. Перша - це вплив іновационних ЗМІ на традиційні і адаптація традиційних ЗМІ до принципів нової журналістики. Друга ідея - це інтерактів і мультипроизводство контентов. Колись в процесі комунікації була тільки одна лінія в одному напрямі, зараз - це безліч ліній, які рухаються в обох напрямах. Третя позиція - це поява безмежної кількості нових медіа у всьому світі. Нарешті, четверта ідея - це нові бізнес-моделі, тому що традиційні вже не ефективні.
Євгеній ФЕДЧЕНКО, директор Києво-могилянської школи журналістики:
- Якщо ми говоримо про український медіа-ринок, є одна річ, яка не повинна давати нам розслабитися. За останні 15 років український медіа-ринок виконав колосальну роботу, оскільки період його становлення відбувався одночасно з періодом суспільно-політичних трансформацій і фантастичного прориву світових медіа - на рівні збору інформації, обробки і розповсюдження. Але зараз ми часто не думаємо про ті виклики і погрози, які можуть стояти тепер перед медіа-ринком. Тому що серед дуже багатьох власників і журналістів панує атмосфера ейфорії від добре виконаної роботи. Але проблема в тому, що ринок пішов значно далі. Звичайно, фундаментальним залишиться поняття контента. Це і відрізнятиме хорошого журналіста від поганого. Але дуже багато речей в плані донесення цього контента до аудиторії змінилося радикально. Якщо раніше з приводу телебачення ми говорили про броадкастінге - широкому віщанні, то зараз йдеться про нероукастінге - про дуже вузькі ніші, які можуть задовольнити щонайменшу потребу споживачів. Є мільйон потреб, які медіа можуть сьогодні задовольнити. Якщо український медіа-ринок і далі орієнтуватиметься на те, що у нас є окремо газети, окремо телебачення, окремо радіо - це в кращому разі дорога до благополучного, але застійного ринку. Засіб від цього - нові медіа.
Ціна входу на ринок сьогодні є дуже незначною. Тому ми говоримо про такий контенте, який може проводити кожен, хто уміє користуватися цифровою технікою. Якби ми змогли об’єднати якісний контент і новітні технології, це могло б вписати український ринок в глобальний ринок медій.
Андрій ХРУСТАЛЬОВ, «Комсомольська правда в Україні», редактор:
- За останній час український медіа-ринок збільшився у декілька разів. І найближчим часом частка медіа-ресурсів буде рости. Є точка зору, що друкарській періодиці залишилося «жити» вісім років. Потім її витіснять інтернет-проекти. Для того, щоб це відбулося, бракує маленький технологічний стрибок - ще зручніші кишенькові комп’ютери і ще швидший доступ до інтернету через мобільний зв’язок. Це, власне, все, що необхідне. Можливо, вісім років навіть забагато…
Володимир ГОЛОВКО, головний редактор порталу ugmk.info:
- Говорити про те, що інтернет в нашій країні може стати значним бізнесом, поки що не стоїть. Хоча можна порівняти нашу ситуацію сьогодні з іншими країнами. Наприклад, в Молдові лідерами інтернету є «Аргументи і факти в Молдові» і «Комсомольська правда в Молдові». Власні інтернет-продукти ще десь дуже далеко… У Білорусії ще цікавіша ситуація. Там домінують персональні іменні сторінки. Наприклад, сторінка Івана Петрова, де він розміщує всю потрібну, на його думку, інформацію. У цих країнах, на відміну від нас, не зроблений навіть первинний крок до бізнесу в інтернеті.
Медіа зараз - це не стільки бізнес, скільки вплив. Більшість інтернет- ЗМІ - збиткові. Але вкладати негативне поняття в інтернет як вплив не стоїть. Один з найбільш прибуткових і впливових проектів в Україні - це «Дзеркало тижня» в кінці 90-х - на початку 2000-х. У видання був один головний читач - Президент країни. Тому всі намагалися розмістити там свої матеріали за замовленням. Ось вам і вплив, і прибутковість.
Олександр МАРТИНЕНКО, генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна»:
- Фахівці чудово розуміють, що інтернет-аудиторія в Україні поки що невідома. Орієнтуватися на ті розрахункові системи, які є в інтернеті, не можна, оскільки рейтинг там купується певними сайтами за не дуже значні суми. Тому реально визначити цифри неможливо. Зараз за 5 тисяч доларів можна отримати будь-яку кількість відвідин. Навіщо це робиться? Ці цифри показуються спонсорам інтернет- проекту, які відповідно виділяють кошти. Насправді жоден інтернет-проект (за винятком одного або двох) не є рентабельним і не окупається у зв’язку з тим, що ринку інтернет-реклами як такого в Україні немає.
До нових медіа, зокрема коли йдеться про участь читачів в розвитку проекту, нам ще працювати і працювати. Зараз розривши між Україною і іншими країнами в розвитку інтернету збільшується великими темпами…
Діана ДУЦИК, головний редактор тижневика «Без цензурі»:
- Декілька слів хотілося б сказати про освіту журналістів. Насправді журналістом може стати тільки той, хто цього дійсно хоче. Якщо людина ставить перед собою цю мету, він шукає відповідні шляхи, щоб здобути хорошу освіту. Існує ще одна проблема. Вона полягає в тому, що нікому виховувати молоді кадри. Старе покоління журналістів, яке колись було авторитетним і могутнім, вже відходить, оскільки погляди його декілька застарілі. А середнє покоління ще не виросло і не окріпнуло. Коли ми нарікаємо на журналістську освіту, потрібно мати на увазі, що це проблема дуже широка і комплексна, торкається вона утворення в Україні в цілому.
***
На завершення пан Ферріс порадив українським медійщикам не поспішати:


Україну атакуватиме нова газета

Автор:
Автор
3.10.2008
Рубрика: Проекти у медіа-ринку
. 0 Коментарів

Україну атакуватиме нова газета
З 27 березня на медіа-ринок України виходить нове ізданіє- “Газета 24″.

Як повідомив на прес-конференції в керівник проекту Микола Княжіцкий, перший номер газети поступить в продаж в шести містах України, де створені представництва компанії-видавця «Медіа Будинок»: Києві, Донецьку, Львові, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, передає «Інтерфакс-Україну».

«Газета 24» видаватиметься шість разів в тиждень на російській і українській мовах.

Н.Княжицкий нагадав, що згідно англійської класифікації щоденної преси, існують преса якісна, якісно-популярна, популярна і ділова. «Сегмент якісної преси в англійському розумінні цього слова в Україні не до кінця заповнений. У нім, безумовно, представлені регіональні газети, загальнонаціональні газети, але вони мають невеликі тиражі. Якщо ми беремо пропорцію розвитку сегменту в європейських країнах і у нас, у нас він - відверто недорозвинений», - відзначив він.

По словах Н.Княжицкого, саме тому задумкою авторів проекту було створення «газети таблоїдного формату за розміром, і нетаблоїдного формату за змістом». «Те, що ми робимо - це складна спроба зробити щось, що багато раз в Україні не виходило, а також спробою продовжити позитивні речі, які для цієї аудиторії вже робилися», - додав він.

Відповідаючи на питання агентства «Інтерфакс-Україна», Н.Княжицкий підкреслив, що хоча цільова аудиторія «Газети 24» - в городах-мілліонниках і великих містах України, «газета буде присутня у всіх регіонах країни» і розрахована більше не на підписчиків, а на продаж в кіосках.

«Ми створюємо нову нішу на газетному ринку. Ми не хочемо ні з ким конкурувати, оскільки вважаємо, що ті газети, які сьогодні існують на ринку, мають свою сталу аудиторію, але є величезна кількість людей, у яких немає своєї щоденної газети», - у свою чергу заявив шеф-редактор «Газети 24» Віталій Портников, відзначивши, що серед цих людей і багато українських журналістів.

«Газета 24» щодня на 24 смугах повноцінно і широко буде освітлювати політичне, соціально-економічне і культурне життя суспільства, а її останні декілька смуг будуть «локалізовано під кожне місто, в якому видаватимуться», відзначив Княжіцкий.

За його словами, газета спочатку видаватиметься тиражем в 90 тисяч екземплярів, з подальшим збільшенням до 150 тис. протягом 2,5 років. Ціна газети в роздрібному продажі - 1 грн. 50 коп., хоча, по словах Н.Княжицкого вона не покриває ні вартості друку, ні вартості паперу, ні створення самого змісту газети.

Н.Княжицкий також повідомив, що одночасно з «Газетою 24» до кінця березня буде запущений проект «Медіа будинку» в Інтернет - інформаційний портал 24.ua.

Початок продажів «Газети 24» супроводжуватиметься широкомасштабною рекламною кампанією, включаючи ТБ, радіо. Крім того, в кожному з шести городов-міллінников проходитиме барвисту дію під егідою «Газети 24», зокрема фестиваль вуличних театрів за участю колективів з України, Польщі і Росії. Фестиваль почнеться 27 березня в Одесі і завершиться 1 квітня в Львові. Вулицями Києва фестиваль пройде 31 березня.


УНІАН і НСЖУ презентували в Львові сумісний проект

Автор:
Автор
2.10.2008
Рубрика: Проекти у медіа-ринку
. 0 Коментарів

В четвер, 4 вересня, в Львові Національна спілка журналістів України і інформаційне агентство УНІАН презентували сумісний проект: відкриття на базі обласних організацій НСЖУ залів для проведення прес-конференцій і їх трансляції в онлайн-режіме.
Як передає УНІАН, на засіданні круглого столу в Львівській обласній організації НСЖУ, в рамках якої був презентований новий проект, були присутні керівники регіональних мас-медіа, провідні журналісти Львівської області, учені, викладачі факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франко, журналісти.
Презентуючи сумісний проект, генеральний директор УНІАН Олег Налівайко акцентував увагу на тому, що проект не є політичним, а виключно комерційним і мета його - надавати високоякісні послуги і поліпшити фінансове положення НСЖУ, обласних організацій союзу при партнерстві УНІАН.
«Проект, в першу чергу, виділяється мультімедійностью. За допомогою якісного сервісу УНІАН, який вже 15 років на медіа-ринку України, проводитиметься пряма трансляція прес-конференцій по інтернет-каналах УНІАН, розміщення інформації на стрічці новин УНІАН, пряма телевізійна трансляція на УНІАН-ТБ і радіо УНИАН-FM», - сказав О.Наливайко.
Також гендиректор УНІАН відзначив, що, не дивлячись на те, що проект комерційний, керівники обласних організацій НСЖУ мають право вето на проведення прес-конференцій з вираженою метою «чорного піару».
«УНІАН, який вже 15 років надає свій зал на Хрещатику для проведення прес-конференцій, надає слово всім охочим, але «чорний піар» ми не підтримуємо, і він не знайде місця і в нашому сумісному проекті з НСЖУ», - завірив О.Наливайко.
У свою чергу, голова НСЖУ Ігор Лубченко сказав про високий рівень співпраці з УНІАН, відзначивши, в першу чергу, що досвід і можливості УНІАН на медіа-ринку дозволять утілити в життя новий проект, який, окрім надання нової високої якості послуг на медіа-ринку, також буде направлений на фінансовий розвиток НСЖУ і його обласних організацій.
«Львів - місто, де був презентований сумісний проект, вибраний не випадково, і не тільки тому, що тут один з кращих на сьогодні конференц-залів і забезпечено технічне оснащення. Львів був першим містом, де з’явилася незалежна преса, а з колишніх партійних видань сформувалися популярні зараз на медіа-ринку незалежні газети», - сказав И.Лубченко.
Наступним містом, де на базі обласної організації НСЖУ буде презентований проект, стане Дніпропетровськ.