«Європейські стандарти діяльності регуляторних органів електронних ЗМІ: прозорість і незалежність» - саме цю тему представники медіа-простору з різних країн днями зачіпали на міжнародній конференції в Києві. Співорганізаторами даного заходу виступили Європейська комісія Ради Європи, Національна комісія за твердженням свободи слова і розвитку інформаційної галузі при Президентові України, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Лейтмотивом обговорення учасників конференції стало питання про необхідність створення гарантій захищеності української Нацради. Слід зазначити, що Верховна Рада ще в першому читанні законопроекту про внесення змін до закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення прийняла пропоновані зміни з метою проведення ротації складу тієї ж Нацради. Таким чином, за словами голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка, політики матимуть можливість влаштовувати відставки, якщо діяльність органу комусь не подобається. Слід також відзначити, що представники регуляторних органів у сфері телерадіомовлення Франції, Великобританії, Італії, Ірландії і Боснії і Герцеговини заявили, що незалежність цих установ - вимога Ради Європи.
Дуня МІЯТОВІЧ, розділ Європейської платформи регуляторних органів (EPRA):
- Відзначу, що в четірехмілліонной Боснії і Герцеговині до 1998 року функціонувало 340 телерадіоорганізацій, і на ринку панував хаос. Проте зараз ситуація набагато краща. Ліцензію отримують тільки «найбільш підготовлені» з компаній, проте контролююча організація обов’язково надає пояснення відмови в наданні ліцензії, який можна оскаржити в суді. Зараз в Боснії і Герцеговині залишилося 184 ТРО, з яких три - загальнонаціональні.
Ізабелла ХРУСЛІНСЬКАЯ, координатор Плану дій Ради Європи:
- Україна поки що не в змозі реалізувати План дій Ради Європи і Єврокомісії, здійснення якої заплановане на кінець поточного року. Нагадаю, що ми підготували ряд рекомендацій і експертних оцінок законів за ініціативою самої України. Основними актами плану дій, що діє, зроблено на приведення у відповідність з європейськими стандартами чинного законодавства в країні у проектів законів, пов’язаних з широкою сферою в ЗМІ. Варто також нагадати, що окрема частина плану дій направлена на удосконалення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яке фіксується системою європейських стандартів регуляторних органів електронних ЗМІ про зовнішню незалежність. Тепер залишається відкритим питання, коли і наскільки Україна зуміє скористатися цими рекомендаціями, які допоможуть вирішити проблему відсутності в українському законодавстві у сфері ЗМІ значної частини європейських стандартів. Дійсно, досвід Боснії і Герцеговини є дуже цікавим, тому що ця країна схожа на Україну. Вона перейшла свою трансформацію до демократичної системи. Але в той же час ще і дуже цікаве те, що Боснія створила відразу нетрадиційний рід регулятора. Тобто він займається не тільки регуляцією змісту, але і телекомунікацій.
Слід сказати, що залишається відкритим питання, наскільки Україна уміє використовувати ці рекомендації. Сподіваємося, що Україна, як член Ради Європи, прийме на себе зобов’язання щодо імплементації цього законодавства
Рашида АРХАБА, член Вищої аудіовізуальної ради Франції:
- Ліцензії у Франції видаються безкоштовно, але на конкурсних основах. Пріоритетом для отримання ліцензії виступає введення як можна більшої кількості французьких програм. Мовці платять податок на творчість і рекламу, а також фінансують французьке кіновиробництво і мають багато інших зобов’язань. Але всі ці жорсткі заходи направлені тільки на благо глядача: на захист французької культури, дітей і молоді.
Віталій ШЕВЧЕНКО, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:
- Що стосується прозорості, то Нацрада активно працює в цьому напрямі. І, слід зазначити, досить вдало. Адже ми ввели відкриті засідання, щотижневі брифінги, відкрили власний сайт. ЗМІ намагаються працювати професійно і здійснювати свою роботу, професійні підходи, не піддаватися політичному тиску, дії адміністративних органів і тому подібне. А ось що стосується незалежності… Те, що у нас намагаються зробити політики, підпорядкувати собі всі органи, не є ознакою демократичних процесів в країні. Подібного в Європі не могло бути. Яскравим прикладом такої діяльності може служити ганебний на сьогоднішній день досвід ліцензування телерадіоорганізацій через рішення судів, навіть для тих компаній, які не проходили конкурсних відборів. Цю практику, на жаль, нам не вдається припинити.
Едуард ПРУТНИК, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України:
- Україна прагне інтегруватися в європейське телерадіопространство. Сьогодні ми приймаємо заходи для введення європейських стандартів. Ради цього уряд завершив процедуру надання на ратифікацію парламентом проекту Закону України «Про трансграничне віщання», до розгляду якого перейдуть відразу після реанімації Верховної Ради. Разом з тим, створена робоча група, яка працює над концепцією українського суспільного віщання. На початку цього року підписана декларація про співпрацю з органами державної влади з метою введення в Україні суспільного віщання. В той же час виникає необхідність одночасної адаптації регуляторної бази до нових умов, пов’язаних з перебудовою інформаційного суспільства. Але цивільне суспільство в Україні в європейському розумінні цього поняття ще, на мій погляд, не створено. Деякі законодавчі акти не враховують певні чинники і ресурси, що є в наявності, тому часто вже прийняті закони так і не спрацьовували на практиці. Головним чинником, який змінить ситуацію на кращий, стане практичне введення в Україні цифрового віщання, яке дасть можливість задовольнити потреби більшої кількості теле-, радіоорганізацій. Переконаний, що тільки загальними зусиллями державного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з іншими органами можна вирішити немало проблем, які стримують розвиток електронних ЗМІ.
Андрій ШЕВЧЕНКО, голова парламентського комітету з питань свободи слова і інформації у Верховній Раді України п’ятого скликання:
- На формальному рівні ми можемо говорити про дуже високий рівень прозорості роботи Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Відкритий режим засідань Нацради, вільний доступ до всієї інформації - це ті речі, яким можуть повчитися більшість інших органів влади. В той же час ми розуміємо, що є і глибинні питання, які набагато важливіші і є суттю прозорості Нацради. Ми повинні побачити якесь поліпшення у всій системі органів влади.
Недавно ми запропонували максимально зробити відкритим ринок для іноземних інвесторів в плані засновництва ЗМІ. Далі предстає логічне питання: хто стежитиме за прозорістю власності, хто контролюватиме іноземців. Це повинна бути Нацрада. Якщо так, то які ресурси держава дасть цьому органу для реалізації задуму. Інше питання, яким чином Національна рада може бути задіяна в підтримці українського теле- і радіопроїзводтва. Але цьому ринку дуже бракує союзники в органах влади.
Все, що ми обговорюємо, повинно працювати на одну просту ідею - успішний медіа-ринок в Україні, який базуватиметься на основах свободи слова, журналістських стандартах і на основах прозорої і чесної конкуренції.
Лампа настольная "MASSIVE" (36414 17 10). Настольная лампа магазин.
